Проблема розвитку креативності школярів є особливо актуальною
у наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні
приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити.
Креативність (англ. create — створювати, creative — творчий) — це здатність
створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, що відхиляються від прийнятих
схем мислення, успішно вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, а
також здатність вирішувати проблеми , що виникають всередині статичних систем. Це бачення проблем під іншим
кутом і їх рішення унікальним способом. Креативне мислення це революційне і
творче мислення, що носить конструктивний характер.
Креативне мислення має цінність в бізнесі, науці, культурі,
мистецтві, політиці, — словом, у всіх динамічних життєвих областях, де
розвинена конкуренція. В цьому і полягає цінність креативності для суспільства.
Креативна особистість інтуїтивно відчуває, що потрібно для створення нової ідеї,
рішення складного завдання: додати одну деталь або перевернути все догори
ногами, придумати принципово нове або розібрати і скласти по-іншому щось вже
звичне, діяти усупереч поширеним стереотипам або просто знайти спосіб поглянути
на статичні системи динамічно.
Креативне мислення дитини є сприятливим інтегруючим
чинником її соціалізації, оскільки соціальна діяльність дитини, яка є
вирішально-визначальною під час її соціального дорослішання, в своїй основі має
творчий характер. Під час засвоєння досвіду суспільного життя дитина переживає
кожний етап цього процесу як суб’єктивне відкриття та створення власного
соціального простору.
Креативне мислення є передумовою гармонійного
розвитку людини впродовж усього її життя, забезпечуючи вміння особистості
аналізувати проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити
пропозиції прогнозуючого характеру, виявляти та формулювати суперечності,
досягати результату з меншими енерговитратами та більшою радістю, розуміти
«множинність» першопричин і наслідків ситуацій, вчинків, рішень тощо.
Шість параметрів креативності.
Здатність
до визначення і постановки проблеми
Здатність
до генерування великої кількості ідей;
Гнучкість
– здатність до продукування різноманітних ідей;
Оригінальність
– здатність відповідати на стимули нестандартно;
Здатність
удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;
Здатність
розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу
Структурно-компонентний
склад креативності учнів, які можуть бути оптимально розвинені в процесі
навчання: креативне мислення, креативна уява, креативна грамотність. Вони тісно
пов’язані між собою і можуть розвиватися в процесі навчально-творчої діяльності
одночасно.
Креативна
уява
є одним із найбільш важливих компонентів здібностей особистості, особливо в
дитячому віці. Креативна уява визначається, насамперед, володінням такими
вміннями, як створювати нові образи; встановлювати нові зв’язки між об’єктами,
явищами, поняттями тощо.
Креативне
мислення
визначає творчу спрямованість усіх видів діяльності учнів. Критичне мислення –
здатність школяра аналізувати, оцінювати інформацію, самостійно обирати
оптимальні шляхи вирішення завдань. Креативне мислення – це здатність до
генерування нових і вдосконалення вже існуючих ідей, пошук альтернативних
шляхів вирішення завдань.
Креативна
грамотність
полягає у володінні базовими прийомами пошуку, аналізу, продуктивного
опрацювання інформації, від якої залежить ефективність творчої діяльності.
Сучасні методи
організації виховної діяльності, які розвивають креативність та творчість
школярів групуються так:
·
Методи гри й ігрового тренінгу. Гра –
самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра
виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських
здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.
·
Методи театралізації. Дозвілля учнів має
нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується
через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить
учнів з різноманітними сюжетами життя.
·
Метод змагання. Змагання – внутрішня „пружина” розкручування творчих
сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.
·
Метод рівноправного духовного контакту. Він
заснований на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних”.
Одним
із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В
основі цього методу лежить розвиток в
учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та
орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення,
мислення високого рівня.
·
Імпровізація – дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь,
експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість.
Мистецтво імпровізації – це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація
базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку. (Гра рифмуємо імена)
Ми
готуємо дітей до подальшого життя, тому необхідно розвивати їх творчі
здібності. У дитині треба обов’язково підтримувати будь – яке його прагнення до
творчості, яким би воно не було. Враження шкільного дитинства відкладаються в
пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному
сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної
особистості.
Розвиток
творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він
сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ. Мабуть, саме це мав на увазі
Іван Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:
Нема
жахливішої роботи, ніж учительська.
Нема
виснажливішої роботи від учительської
Де
нерви паляться, мов хмиз сухий,
Де
серце рветься в клекоті і чаді.
Але
нема щасливішої долі,
коли Людина з Твоїх рук, Учителю,
Іде
у світ — на краплю світ людніє.
Тож
бажаю вам успіхів у цій нелегкій справі!
2. Перспективне планування виховної роботи на І семестр 2020-2021 н. р. https://drive.google.com/open?id=1lsy1UM-HO5bbcBqzHJ6rsuYmMtSZk1o6
Немає коментарів:
Дописати коментар